Минуло багато років від тієї ночі 1986 року, коли сталася аварія на Чорнобильській АЕС. Але її наслідки й досі відлунюють у долях людей, у природі, у нашій пам’яті.
Педагог-організатор Заслоцький Олексій Сергійович на тематичних уроках у 6-х класах говорив про Героїв-рятівників, які віддали своє життя і здоров’я, щоб зупинити катастрофу. Особливу увагу він приділив свідченням ліквідаторів та очевидців — мешканців Києва, Прип’яті та інших міст України.
Змістовна, емоційна й водночас інформативна бесіда відбулася між учнями 8 -Б класу та класним керівником Вікторією Анатоліївною Мошенець.
Минуло вже 40 років від аварії, але вона й досі залишається частиною нашої історії та культури.
Вони не лише згадували події 1986 року, а й досліджували, як митці через кіно, літературу, музику та мистецтво передавали біль, мужність і пам’ять про Чорнобиль.
Ця зустріч стала нагадуванням: мистецтво допомагає нам не забувати уроки минулого, щоб будувати свідоме майбутнє.
Учні 3-Б класу під керуванням класного керівника Тетяни Анатоліївни Журавель робили аплікацію "Ми памятаємо про всіх, хто віддав своє життя й здоров'я при ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС".

У бібліотеці оформлено тематичну виставку, присвячену цій трагедії. На полицях — документи, факти, світлини та книги, що розповідають про події тих днів, про зону відчуження та про людей, які стали свідками і героями тієї катастрофи.
Особливе місце займають твори, що передають живі голоси очевидців, їхній біль і правду, яку не можна забути.
Чорнобиль — це не лише минуле. Це застереження для майбутніх поколінь.
Це пам’ять, яку ми повинні берегти.