Ми запитали в одинадцятикласників Ліцею 21 міста Києва : «Перший тиждень навчання в ліцеї: що вам запам’яталося найбільше?»
«Майже всі уроки на першому тижні ми просиділи у підвалах, але попри це ми все одно знаходили собі розваги, сміялися на перервах, у щось грали.
Дивувало те, що навіть при таких умовах ми, начебто «капризні» діти, вміємо давати собі раду.
Запам’яталось, як оперативно працюють вчителі та дають нам знання абищо там було. Навіть коли був приліт біля школи, ми навчались. Це сильно!»- Мирослава.
«Часто початок навчання — це певний стрес. Але цей перший тиждень був дуже …ніби надихаючим. У мене дуже оптимістичний настрій на цей навчальний рік після першого тижня»,- Максим.
«Найбільше запам’яталися підготовка до НМТ в підвалі та розповіді, як проводили літо, а також прикольні ігри на фізкультурі…»- Вікторія.
«Що мені запам’яталося найбільше? Напевно, це наш новий кухар, молода і приємна жіночка, яка смачно готує. Нові вчителі, приємні люди, з якими є бажання спілкуватися… Дуже сподобався ремонт у класі правознавства, тепер у ньому набагато приємніше перебувати…»-Богдан.
«Приємно що з’явилася безкоштовне харчування та довга перерва - можна поїсти і відпочити з друзями», - Кирило.
«Перший тиждень навчання був активним. Ми постійно змінювали плани, місце проведення наших занять. Я була рада побачити моїх однокласників та багато новеньких учнів, з якими почали знайомитись… Вчителі стали тільки краще та ніби «відпочили» від нас, тому було дуже приємно їх бачити…»- Софія.
«Найбільше мені запам’яталось 1 Вересня: всі такі нарядні, нові вчителі, всі посміхаються. Було приємно поговорити з друзями та розповісти, як ми провели літо…
Цей тиждень виявився виснажливим, особливо з тривогами. Однак веселощі й смачна безкоштовна їжа перекрили всі ці недоліки…» - Аліна.
«Я була дуже рада знову зустрітися зі своїми друзями після канікул… Але навчатися цього року досить важко. Через часті повітряні тривоги нам доводиться переходити в укриття і продовжувати навчання там: ми сидимо на стільцях і пишемо на колінах. В укритті не шумно, але все одно тяжко довго так навчатися, і не завжди виходить зосередитися на уроці. Попри всі труднощі, я рада, що почався новий навчальний рік і що я знову зустрілася зі своїми друзями», - Євгенія.
«На уроці української мови ми писали листи в майбутнє, які будемо читати через рік. Мені було цікаво написати про свої думки, мрії та те, чого я хочу досягти. Тепер мені цікаво, якою я буду через рік і чи справдяться мої плани…»- Євгенія.
Анна: «Ну що, ось і минув перший тиждень! Насправді, я дуже боялася йти в ліцей, тому що середовище нове, люди незнайомі… Але виявилося, що це найкраще, що було в моєму житті. Я вдячна Богу, що потрапила сюди. Тут взагалі цього дурного відчуття, що ти «новенький», немає. Абсолютно всі навколо — як одна дружня родина, і це так класно! Я нарешті перестала боятися. Мені, наприклад, вперше в житті стало цікаво не просто домашню роботу зробити, а справді в темі розібратися. У мене з’явилися сили жити і вчитися. Тут зовсім не страшно помилятися, сміятися чи проявляти емоції, і для мене це якась казка.… За тиждень я помітила стільки цікавинок: хтось закохується, хтось старанно вчиться, хтось у телефоні сидить…
І як казала Ліна Василівна:
Поспішати жити, поспішати любити,
Усім єством, усім своїм єдиним.
Бо кожна мить — це неповторна мить,
Яка нас в’яже з вічним і нетлінним".
«Вже перший тиждень дав мені зрозуміти, що це тільки початок складнощів, які нас чекають у цьому навчальному році»,- Софія.
|